Спрагла

Квітує черемшина. Рвуть вітри.
Хустки з вишень знімають сніжно-білі.
І мерехтливі далі посивілі,
Блаженно мліють майської пори.

Вуста землі розкриті до небес,
В німій молитві спраглій просять пити...
Усе поглинути, ні краплі не лишити
Веселок серед трав з буттям і без...

Медують груші, яблуні ось-ось
Скупають свої віти в білім цвіті
І більш нічого ще на цьому світі
Окрім весни допоки не збулось...

© Yarina Perelesnik
4-5.05.13