БАтьківшині

Стільки всього... Не виплакати разом...
Летить у прірву цей невинний білий світ...
На тому боці зорепад, тут - горицвіт
Розрісся під ногами до і від...
Такий пухнастий, молодий, не битий часом.

Скільки того життя? Здається, все було...
Гуло-було, пройшло, давно минулось...
Щось нагадось увісні тай позабулось
Удоствіта, -  лиш ніч з повік - тай у вікно,
Де вже багато весен відцвіло...
Вишень осипалось. Пісень твоїх почулось...

© Yarina Perelesnik
8.05.13