Солодка осінь

Розхвилювалось, акварелі розлило
Мозаїкою в зазеркаллі небо.
Так солодко мені ще не було, -
Блудити мовчки й думати про тебе...

З-під ніг біжать кудись нові стежки,
Щезає промінь білкою рудою...
І котить Ра свій жовтий диск тяжкий...
Іти. Мовчати. Дихати тобою.

© Yarina Perelesnik
7.11.13