Пробач

Захололий осені бурштин
Під ногами стелиться курсивом...
І коли для тебе це важливо,
Всі пробач мені з моїх провин...

Вись загусла. Гумову струну
Натягла над світом до-мінорну,
Коли знаєш тяжість мою чорну,
Будь-яку пробач мені вину...

Душить груди наболілий плач.
Не дає сказати ані слова.
Я на все піти, мабуть, готова,
Тільки ти мені усе пробач...

Хай то навіть будеш вже не ти,
Хай засипле снігом всі дороги,
Може, завтра вже не буде змоги
В мене просто мовити: "ПРОСТИ"...

© Yarina Perelesnik
9.10.13