Дорогі мої

Треба йти мені... допоки світ не смеркне.
Йду то сонцем, то виходжу з тіні я..
У долонях розійшлись-затерпли
Батьківська і материнська лінії...
Півтепла, півщастя вже нема мені
Всі стежки мої давно заплутані.
Майже всі гілки мої поламані,
Корінці могилами закутані...
Треба йти... Допоки полем зелено,
Доки з фотокарток ви всміхаєтесь,
За межею, знаю, дочекаєтесь,
Бо не все зерно ще перемелено...

© Yarina Perelesnik
4.10.13