Мій ясний світе, дякую за осінь.
За барви перші й за останні кольори.
В ній спокій, не було котрого досі,
В ній тихий подих пізньої пори.
У неї губи - стигла кров калини,
ЇЇ дерева рвуться у політ...
І котиться намисто горобини...
За осінь дякую тобі, мій білий світ.
© Yarina Perelesnik
14.09.13
Немає коментарів:
Дописати коментар