Люблю зірок холодний білий лід та Місяця надщербленого схід...

Зійди, Місяць, зійди, красний,
Понад стежкою моєю,
Що веде понад полями,
Де посипано росою.
Довгожданний світоч ясний,
Стань-пануй понад Землею,
На лиці твоєму плями,
Незасолені сльозою...
Хай засіє, хай розвиднить,
Зерна росяні.  Милує
Кожен ніч твою, що вмита
І дана йому одному.
Вийди, Місяченьку, вийди,
Світ-бо зорі лиш цілує.
Покажи, де стежка бита,
Що завжди вела додому...

© Yarina Perelesnik
31.07.13