...тай пожовтів... Коли відрубали йому голову й ошпарили окропом.
Якщо у дворі бігає два півня, то один з них завжди для яєць, а другий на холодець.
На холодець до Паски.
Така була його доля. Рік на світі - тай на стіл. Бо молоденький та м`якенький, а лишили старого, бо він вже спортивний, та м`ясо з нього жорстке.
Я помагала скубти його і то робила вперше.
Якось було незвично тримати в руках білий, мокрий, ошпарений, ледь теплий півнячий труп. Коли їси курятину, то й не здогадуєшся, проз що вона пройшла до рота. Я не з тих "гуманістів", що жаліють муху вбити, просто ніколи таких емоцій не мала.
А до того йшла курячим подвір`ям тай не зрозуміла, чого біля колоди кури позбиралися. А вони дружно, чи то з радістю, чи то зі скорботою, клювали кров свого бувшого молодшого ватажка, де злетіла йому голівонька...
Казала одна жінка, що в неї кури наздоганяють качку і викльовують її живцем, аж тільки шкаралупка, як миска, лишається. Отакі хижаки. Чи просто хворі на голову...
Деяке пір`я було неможливо вискубти, тож довелося взяти свій пінцет для корекції брів і ним тягти. Заодно і поскубла брови в півня. Виявилось, що в нього на грудинці росте таке ж довге волосся, як в людини на голові, тільки поміж пір`ям.
Коли баба вибирала нутрощі, дістала "пупа", в якому було повно піску з камінцями - цілий скарб. Потім півня смалять, а вже тоді й варять...
Кістки - собаці.
І вже й не скажеш, що земля йому пухом...
А пух разом з пір`ям літають подвір`ям...
© Yarina Perelesnik
травень 2013
Якщо у дворі бігає два півня, то один з них завжди для яєць, а другий на холодець.
На холодець до Паски.
Така була його доля. Рік на світі - тай на стіл. Бо молоденький та м`якенький, а лишили старого, бо він вже спортивний, та м`ясо з нього жорстке.
Я помагала скубти його і то робила вперше.
Якось було незвично тримати в руках білий, мокрий, ошпарений, ледь теплий півнячий труп. Коли їси курятину, то й не здогадуєшся, проз що вона пройшла до рота. Я не з тих "гуманістів", що жаліють муху вбити, просто ніколи таких емоцій не мала.
А до того йшла курячим подвір`ям тай не зрозуміла, чого біля колоди кури позбиралися. А вони дружно, чи то з радістю, чи то зі скорботою, клювали кров свого бувшого молодшого ватажка, де злетіла йому голівонька...
Казала одна жінка, що в неї кури наздоганяють качку і викльовують її живцем, аж тільки шкаралупка, як миска, лишається. Отакі хижаки. Чи просто хворі на голову...
Деяке пір`я було неможливо вискубти, тож довелося взяти свій пінцет для корекції брів і ним тягти. Заодно і поскубла брови в півня. Виявилось, що в нього на грудинці росте таке ж довге волосся, як в людини на голові, тільки поміж пір`ям.
Коли баба вибирала нутрощі, дістала "пупа", в якому було повно піску з камінцями - цілий скарб. Потім півня смалять, а вже тоді й варять...
Кістки - собаці.
І вже й не скажеш, що земля йому пухом...
А пух разом з пір`ям літають подвір`ям...
© Yarina Perelesnik
травень 2013
Немає коментарів:
Дописати коментар