Кують зозулі понад ставом - не втихають, -
Одна за одною і часто впереклик.
Минають весни, прилітають-відлітають
Зозулі із позаторік в торік...
Я йшла до кладки... Ненароком налякала
З верби сухої зозулицю, що мені
Була б, мабуть, сто років накувала,
Та сіра птаха і сама собі не знала,
Що грає на обірваній струні...
© Yarina Perelesnik
10.05.13
Одна за одною і часто впереклик.
Минають весни, прилітають-відлітають
Зозулі із позаторік в торік...
Я йшла до кладки... Ненароком налякала
З верби сухої зозулицю, що мені
Була б, мабуть, сто років накувала,
Та сіра птаха і сама собі не знала,
Що грає на обірваній струні...
© Yarina Perelesnik
10.05.13
Немає коментарів:
Дописати коментар