Осипались вишні, що біло мене обіймали,
Схилилися трави, якими додому я йшла...
Дивитися в небо твоє, рідна земле, то завжди замало,
Шукати щось краще за тебе - я ще не знайшла...
Надихатись трав твоїх пряних - і впасти в них м`яко,
Напитись з джерел твоїх - знов народитись на світ...
Єдино любити тебе, бо не можна двояко,
Летіти кудись все життя й повертати всіляко,
І кожного разу тобою спиняти політ.
© Yarina Perelesnik
13-14/05/13
Схилилися трави, якими додому я йшла...
Дивитися в небо твоє, рідна земле, то завжди замало,
Шукати щось краще за тебе - я ще не знайшла...
Надихатись трав твоїх пряних - і впасти в них м`яко,
Напитись з джерел твоїх - знов народитись на світ...
Єдино любити тебе, бо не можна двояко,
Летіти кудись все життя й повертати всіляко,
І кожного разу тобою спиняти політ.
© Yarina Perelesnik
13-14/05/13
Немає коментарів:
Дописати коментар