Жучик тварина маленька, розумна і весела.
Пищить, завиває - то він так балакає.
Гавкає тільки на котів, собак, курей чи горобців.
Коли хтось з сусідів чи чужих заходить в двір - він і не дихає, заціпить йому і сидить у засідці аж поки хто з хати не вийде, як у вікна гріють. Наче собаки у дворі й не було ніколи.
Жуця сторожить кицьку, коли двір обсідають весною сусідські коти, ганяє їх, але не кусає - то він так розважається. Він і за собаку й за кота, бо й розміром з кота. Носить з городу миші - хтось придушить, а Жук знайде і несе в двір. Покладе під ноги - то він роботу зробив.
Пхається крізь прочинені двері у сіни і лишає мокрі брудні сліди на рядюжках, крутиться, танцює, а як баба гримне - вискочить з віранди надвір, як чорт з табакерки.
Розгулявшись, плигає на коліна:
"Одчепись!" - баба відмахується зморшкуватою рукою - "Помастиш гразею спідницю!" А коли йде його прив`язувати, Жучик покірно плететься до будки і гне голівку додолу, кладе її на землю, віддається під прив`язь. Невинно кліпає очицями-чорними гудзичками, але вже пізно - догрався. І там йому є забавка - курей полохає, бігає за ними і сторожить, щоб до миски його не підходили, або часто вижде, коли птиця нагло почне клювати собачу кашу, тай цибне на неї і в дворі знов переполох.
Люблю Жука. Ласкавий він пес.
© Yarina Perelesnik
16.04.13
Пищить, завиває - то він так балакає.
Гавкає тільки на котів, собак, курей чи горобців.
Коли хтось з сусідів чи чужих заходить в двір - він і не дихає, заціпить йому і сидить у засідці аж поки хто з хати не вийде, як у вікна гріють. Наче собаки у дворі й не було ніколи.
Жуця сторожить кицьку, коли двір обсідають весною сусідські коти, ганяє їх, але не кусає - то він так розважається. Він і за собаку й за кота, бо й розміром з кота. Носить з городу миші - хтось придушить, а Жук знайде і несе в двір. Покладе під ноги - то він роботу зробив.
Пхається крізь прочинені двері у сіни і лишає мокрі брудні сліди на рядюжках, крутиться, танцює, а як баба гримне - вискочить з віранди надвір, як чорт з табакерки.
Розгулявшись, плигає на коліна:
"Одчепись!" - баба відмахується зморшкуватою рукою - "Помастиш гразею спідницю!" А коли йде його прив`язувати, Жучик покірно плететься до будки і гне голівку додолу, кладе її на землю, віддається під прив`язь. Невинно кліпає очицями-чорними гудзичками, але вже пізно - догрався. І там йому є забавка - курей полохає, бігає за ними і сторожить, щоб до миски його не підходили, або часто вижде, коли птиця нагло почне клювати собачу кашу, тай цибне на неї і в дворі знов переполох.
Люблю Жука. Ласкавий він пес.
© Yarina Perelesnik
16.04.13
Немає коментарів:
Дописати коментар