Дорогою додому

Пахне весною і теплом.
В тумані зорі над селом.
І верболози у воді стоять над ставом по коліна.
Скресає крига. І реве
Тиха вода, що греблю рве,
Киплять потоки, пре скажена жовта піна...

Над шляхом очі-ліхтарі
Понаді мною угорі,
Вони з зірками залицяються до ранку.
А вікна світло ллють в садки,-
Дивлюсь у теплі світляки,
Де наніч ще не затулив ніхто фіранку...

© Yarina Perelesnik
12.04.13