Пізня весна

Холодний подих крізь розчинене вікно
На теплій кухні. Двір безлюдно сивий,
У сутінки закутався давно.
Лиш птах вечірній десь закохано-щасливий
Співає тонко й ніжно  - ріже тишу.
І вітер спить, нічим не заколише...
Стою, трушусь і мерзну, але волі
Нема піти й покинути той спів...
Мій всесвіт зачаровано зомлів...
Я оніміла...  Лиш закохані тополі
У небо дивляться й чекають журавлів...

© Yarina Perelesnik
7.04.13