Горобці

Хурделив березень... До сутінків сікло,
Мело й крутило, стало біло й мило,
Тільки зі стріх все плакало й текло...
І я тепер не знаю, що воно, -
Це місто, - чи колиска, чи могила...

Холодний березень... Мов кинуті старці,
У неба просять милостиню клени.
А на кущах від снігу, як в муці,
Гойдаються обдуті горобці
Та заглядають у вікно до мене.

© Yarina Perelesnik
19-20.03.13