На підвіконні

Сніг за вікном - невтішною, невпинною
Ліг сивиною світові на скроні...
Згадай той час, коли ще був дитиною,
І сидячи в кутку на підвіконні,
Холодне скло грів теплими долонями...

Це так давно було, неначе поза спиною
Чиєсь життя калюжами босоніж,
Як зайчик сонячний...

невтішно і невпинно
лягає сніг подвір`ю в білі скроні...
Замало місця вже на підвіконні...

© Yarina Perelesnik
21.06.10-10.02.13