Літаргія

Цвіла і всохла вишня моя біла.
Лиш вітер чуй, - сичить, немов змія.
І зовсім не мовчу до тебе я.
То я до тебе просто оніміла.

І я не сплю. Бо все ще наяву.
Воно й не сон, скоріше літаргія.
Я не померла, як моя надія,
Я просто більш для тебе не живу.

8/05/14