Ріка життя

Настане час і випустимо птаху
В розчинене вікно своїх грудей.
Бо треба йти й від дорогих людей.
Уміти йти, бо прах іде до праху.

Життя ріка і берег-оберіг.
Все хочем в небо лебедем злетіти.
Забули, що Землі своєї діти?
- До праху прах. Вона чекає всіх.

7.05.14