а я - твій хрест, що нести аж до скону.
І вже не кинеш - в тебе я вросла.
Усю любов, отруєну й солону,
тобі я разом з серцем віддала.
************************************************************
Тобі я вже була чужа, а ти мені ще рідний.
Тоді ще наді мною догорало сонце.
Якщо мене колись зустрінеш, то спитаєш, хто це,
Побачиш-не пізнаєш.
Ти того не гідний,
Рідний...
*************************************************************
Нічого від тебе я більше не хочу,
Із рук твоїх їсти - не можу труїтися.
Не треба на серці моєму чаїтися,
Бо в ньому я болем своїм кровоточу..
Ти їв його, очі мої випиваючи,
З глибин витікаючи аквамаринами...
Штовхаю себе із простою годинами,
Лишившись з тобою, від себе тікаючи...
**************************************************************
Я для тебе померла.
Ти для мене помер.
Так буває. І зовсім
Вже не важко тепер.
Ми продовжуєм жити.
Не розтала зима,
Бо нема чим любити -
В грудях серця нема.
**************************************************************
15-16.04.14
І вже не кинеш - в тебе я вросла.
Усю любов, отруєну й солону,
тобі я разом з серцем віддала.
************************************************************
Тобі я вже була чужа, а ти мені ще рідний.
Тоді ще наді мною догорало сонце.
Якщо мене колись зустрінеш, то спитаєш, хто це,
Побачиш-не пізнаєш.
Ти того не гідний,
Рідний...
*************************************************************
Нічого від тебе я більше не хочу,
Із рук твоїх їсти - не можу труїтися.
Не треба на серці моєму чаїтися,
Бо в ньому я болем своїм кровоточу..
Ти їв його, очі мої випиваючи,
З глибин витікаючи аквамаринами...
Штовхаю себе із простою годинами,
Лишившись з тобою, від себе тікаючи...
**************************************************************
Я для тебе померла.
Ти для мене помер.
Так буває. І зовсім
Вже не важко тепер.
Ми продовжуєм жити.
Не розтала зима,
Бо нема чим любити -
В грудях серця нема.
**************************************************************
15-16.04.14
Немає коментарів:
Дописати коментар