Гра Перелесника

З багаття ночі, з попелу і жару,
Простягне руки і з душі нап`ється туги,
Занипає мара, чи то примара,
Під вікнами, де хтось лишився пари,
Прийнявши обрис подруги чи друга.

Завиє жаль у полум`ї й заграє
Як те чиєсь надірване кохання.
Як те чиєсь примушене прощання,
Яке віки горить і не згасає...

© Yarina Perelesnik
7.08.13