Я бачу пил на склі з дороги,
Мене випроводжають мальви,
Що вийшли з двору й стали просто
Собі над шляхом всі обабіч.
Я бачу швидкість, зграї чорні,
Вони злітають-розсипають
І десь зникають. І лишає
Дорога світ позаду мене,
Де я залишила коріння,
Коли мене з собою рвали..
І неба залишки блакиті,
Що на сьогодні йдуть за обрій
Я бачу в зеркалах високих
Шалених фур далекобійних...
Вони везуть те небо в місто,
Де вже його залито смогом.
А я лишаюсь попід виссю,
Що кличе серце лиш додому.
© Yarina Perelesnik
11.07.13
Немає коментарів:
Дописати коментар