Якщо підеш удосвіта край лану,
Де зорі ще скидає
синя вись,
Знайдеш її в
дрімоті, небом дану,
Та лиш в очей
озера не дивись...
Бо втопить там і
буде над тобою
Щоночі пити
тугу, як змія
І дух назавжди
твій візьме з собою
Руда краса-Летавиця
твоя …
Тож тихо йди, бо
випурхне, мов зграя
Наляканих до
смерті журавлів,
Й роса впаде з
горохових полів,
І жайвором
світанок заспіває.
© Yarina Perelesnik
3/07/12
Немає коментарів:
Дописати коментар